Українці розповіли про свої доходи: як вони змінилися

Компанія Webpromo опублікувала дослідження українського продовольчого ритейлу, яке відображає поточний стан галузі та може допомогти маркетологам у розробці онлайн-стратегій просування бізнесу.

На початок 2024 року продовольчий ритейл в Україні досяг довоєнних показників і повністю відновився. За даними Асоціації ритейлу України, до кінця 2023 року кількість робочих магазинів зросла на 23%, а загальна кількість магазинів збільшилася на 2% порівняно з довоєнним періодом.

В онлайн-сегменті обсяг пошукових запитів у категорії зріс на 21% у порівнянні з 2022 роком і продовжує відновлюватися, зі зростанням попиту на 20,25% у IV кварталі 2023 року.

Зміна попиту на продовольчі товари в Україні після повномасштабного вторгнення

Після початку повномасштабного вторгнення чисельність населення України зменшилася на 20%, згідно з даними Держстату. Водночас спостерігається значна внутрішня міграція: станом на травень 2024 року зареєстровано понад 4,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Прогнози МВФ свідчать, що до 2028 року населення України зросте до 36 млн. Попри такі умови, продовольча галузь демонструє стійкість, повернувшись до довоєнних показників. За даними RAU, на кінець 2023 року кількість продовольчих магазинів становила 100,2% від довоєнного рівня, а динаміка працюючих та закритих магазинів у грудні 2023 року складала +23%.

Найбільша кількість офлайн-магазинів зосереджена в регіонах з високою щільністю населення. За даними мобільних провайдерів, найкращі 5 областей за щільністю населення включають:

Київ;
Дніпропетровська обл.;
Харківська обл.;
Львівська обл.;
Одеська обл.

Ці регіони також лідирують за кількістю працюючих об’єктів, зокрема Київ та область, Львівська і Дніпропетровська області.

За даними НКЕК, у 2023 році на 100 жителів припадало в середньому 145 карток мобільного зв’язку, що підтверджує дані Держстату з похибкою менш як 10%.

Варто зазначити, що продовольчий ритейл є частиною критичної інфраструктури, оскільки харчові продукти належать до базових потреб людини. Тому велика кількість працюючих об’єктів спостерігається навіть у прифронтових регіонах.

Відновлення та розвиток продовольчого ритейлу в онлайн-секторі

Відновлення продовольчого ритейлу в цифровій сфері тісно пов’язане з позитивними тенденціями в офлайні. Події останніх чотирьох років спричинили значний ріст електронної комерції:

У 2021 році, в умовах пандемії коронавірусу, дохід українського ринку електронної комерції в категорії “Food” склав $753,90 млн.
У 2023 році цей дохід становив $345,50 млн.

Згідно з графіками, дохід українського ринку продовольчого ритейлу онлайн стабільно зростатиме протягом наступних чотирьох років, і повне відновлення дохідності галузі в електронній комерції очікується у 2025 році. Попит на продовольчі товари онлайн також зростає, попри різні сценарії війни, тимчасові відключення електроенергії та демографічну кризу Частка мобільного трафіку активно зростає: +76,1% у четвертому кварталі 2023 року. Це свідчить про те, що зростання попиту відбувається завдяки міграції аудиторії в онлайн.

У 2023 році кількість запитів у категорії продовольчого ритейлу збільшилася на 21% порівняно з попереднім роком, причому 54% запитів виконуються українською мовою.

Найбільший обсяг попиту на продовольчі товари спостерігається у березні-квітні та жовтні-грудні. Зміна пропозиції (конкуренція в аукціоні, найвища ціна за клік) фіксується у лютому та серпні. Вартість CPC знижується в грудні, коли попит зростає настільки, що рекламодавців недостатньо для його повного покриття.

Найвищий обсяг попиту на продовольчі товари спостерігається в регіонах з найбільшою щільністю населення: Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Запоріжжя та Львів. Ці міста також лідирують за кількістю торгових точок в офлайні. Це свідчить про взаємозалежність офлайн та онлайн попиту, оскільки відсутність фізичного магазину ускладнює процес доставлення онлайн-замовлень.

Тренд на збільшення кількості платоспроможного населення в Україні у 2024 році не спостерігається:

Станом на січень 2024 року, 10,9% населення не має коштів навіть на продукти першої потреби;
37,6% українців вистачає коштів лише на харчування та придбання необхідних недорогих речей;
39,9% мають кошти для комфортного життя, але придбання речей тривалого вжитку викликає труднощі;
Після початку повномасштабного вторгнення лише у 31,9% українців не змінився дохід.

При здійсненні покупок споживачі звертають увагу на бренд та частіше надають перевагу українським виробникам. На категоріях “їжа” та “ліки” українці економлять найменше. Українці ретельно приймають рішення щодо покупок, зосереджуючись на раціоналізації попиту.

Світовий ринок електроніки очікує щорічне зростання на 3-5%, проте ціни на продукцію підвищуються через дорогі компоненти та виробництво, в умовах дефіциту деталей через глобальні конфлікти.