Історія з нерухомістю у курортній Затоці на Одещині отримала нове продовження. Земельні ділянки та дачні будинки, які протягом кількох років переходили між різними власниками та компаніями, опинилися в центрі кримінального провадження. Слідство перевіряє можливу підробку офіційної документації, однак домогтися арешту спірного майна правоохоронцям не вдалося.
Йдеться про два будинки та дві земельні ділянки на бульварі Золотий Берег. Слідчі наполягали на обмеженні операцій із цими об’єктами через ризик чергового відчуження, поділу або зміни кадастрових характеристик. Водночас суд дійшов висновку, що наведеної аргументації недостатньо для застосування такого заходу.
Подробиці справи дослідив Центр публічних розслідувань, а відповідне рішення міститься в ухвалі Білгород-Дністровського міськрайонного суду. Кримінальне провадження стосується ймовірного підроблення документів, які могли використовуватися під час зміни відомостей про права на землю.
Земельні ділянки неодноразово змінювали власників
Провадження відкрили 28 липня за частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Слідство перевіряє версію про те, що група осіб могла за попередньою змовою підробити офіційні документи для внесення до державних реєстрів інформації про припинення права власності ПП «ЛО КОМП» на дві земельні ділянки в Затоці.
Історія переходів прав на цю нерухомість є значно тривалішою. У 2019 році державний реєстратор скасував права на землю, після чого об’єкти оформили на інших осіб. Надалі ділянки продали, об’єднали в одну площею 0,186 га, а вже наступного дня нерухомість знову змінила власника. У серпні того самого року землю придбало ПП «Готельний комплекс «Авокадо».
Ще один епізод, який зацікавив правоохоронців, пов’язаний із фінансовою операцією наприкінці 2019 року. Тоді було оформлено позику на 149,6 тис. грн, забезпеченням за якою стала земельна ділянка. При цьому її вартість суттєво перевищувала розмір боргу. Слідство перевіряє, чи могли відповідні правочини мати формальний характер і використовуватися для створення підстав для подальшого стягнення нерухомості.
У 2021 році ділянку продали через електронні торги як предмет іпотеки. Згодом вона перейшла до ТОВ «Котлон». Після поновлення судом арешту компанія розділила територію на два окремі об’єкти.
Черговий етап переоформлення відбувся у 2023 році, коли землю передали іншій особі як внесок до статутного капіталу. У листопаді 2025 року обидві ділянки вже внесли до статутного капіталу ПП «ЛО КОМП». Слідчі при цьому звернули увагу, що реєстраційні операції могли проводитися за чинного арешту нерухомості.
Слідство просило заблокувати операції з майном
У серпні 2026 року правоохоронці звернулися до суду з проханням накласти арешт одразу на чотири об’єкти. Крім двох земельних ділянок, обмеження пропонували застосувати до двох дачних будинків.
У власності підприємства перебувають земельні ділянки площею 0,0459 та 0,1401 га, а також будинки на 658,3 і 262,7 квадратного метра. Сукупна вартість цієї нерухомості оцінювалася більш ніж у 4,6 млн грн.
Своє звернення слідча аргументувала ризиком нових реєстраційних дій. На думку сторони обвинувачення, без арешту власник міг знову відчужити майно, змінити площу ділянок, кадастрові номери або провести інші операції, які ускладнили б подальше розслідування. Земельні ділянки також були визнані речовими доказами.
Суд, однак, звернув увагу на невідповідність між предметом кримінального провадження та обґрунтуванням необхідності арешту. Розслідування здійснюється за статтею, що стосується підроблення офіційних документів, але слідча, за оцінкою суду, не продемонструвала достатнього зв’язку між можливим правопорушенням та необхідністю блокувати саме нерухоме майно.
Суд не побачив достатніх підстав для арешту
Окремо суддя оцінив статус земельних ділянок і будинків як речових доказів. Самої постанови слідчої про визнання нерухомості доказом виявилося недостатньо. У клопотанні необхідно було конкретно пояснити, яким критеріям статті 98 Кримінального процесуального кодексу відповідають ці об’єкти та чому без їх арешту неможливо забезпечити належне розслідування.
Через недостатність такого обґрунтування суд відмовив у задоволенні клопотання. Таким чином, на цьому етапі кримінального провадження додаткові обмеження на два будинки та дві земельні ділянки накладені не були.
Водночас суперечки навколо цієї нерухомості виникли задовго до нинішнього розслідування. Початковими власниками земельних ділянок були двоє громадян, які отримали їх у 2014 році. Згодом прокуратура намагалася оскаржити передачу землі через суд.
Однак судова історія завершилася не на користь прокуратури. У 2022–2023 роках апеляційна та касаційна інстанції скасували попереднє рішення і відмовили у відповідному позові. У результаті правомірність набуття ділянок їхніми первинними власниками залишилася підтвердженою.
Нинішнє кримінальне провадження стосується вже наступних операцій та ймовірного використання підробленої документації. Відмова в арешті нерухомості при цьому не означає завершення самого розслідування або встановлення законності всіх переоформлень. Суд на цьому етапі лише визнав, що слідство не навело достатніх процесуальних підстав для застосування запропонованого обмеження.
