Українські торговельні мережі та логістичні оператори змінюють підхід до технологічних інвестицій на тлі регулярних атак на складську інфраструктуру. Масштабні ІТ-проєкти, розраховані на тривалий розвиток, дедалі частіше відкладають, а доступні бюджети спрямовують на рішення, без яких неможливо швидко відновити операційну діяльність після пошкодження об’єктів.
Як повідомляє dev.ua, серед головних потреб бізнесу зараз опинилися резервування критичних систем, хмарні сервіси, мережеве обладнання та розподілена ІТ-архітектура. Компанії намагаються зменшити залежність від окремого складу, дата-центру або іншого вузла, втрата якого може паралізувати значну частину операцій.
Показовою є ситуація одного з великих учасників ритейлу. За словами директора з продажів Netwave Олександра Майстренка, компанія фактично призупинила всі технологічні ініціативи, які не належать до критично необхідних. Фінансування тепер отримують передусім ті рішення, що безпосередньо забезпечують безперервність роботи.
Замість розвитку — швидке відновлення інфраструктури
Схожі зміни відбуваються і в логістичному секторі. Один з операторів планував перенести сервіси та бази даних у новий дата-центр і вже наближався до завершення відповідних домовленостей із Netwave. Однак знищення основного складського комплексу змусило компанію переглянути витрати та поставити заплановані ІТ-проєкти на паузу.
Водночас це не означає повного скорочення попиту на технології. Навпаки, сформувався окремий сегмент термінових замовлень. Після пошкодження або втрати складських потужностей компаніям необхідно максимально швидко запускати нові майданчики, підключати їх до корпоративних систем і забезпечувати стабільний обмін даними.
IT-Solutions, зокрема, протягом останніх тижнів отримала одразу кілька невідкладних запитів на постачання мережевого обладнання. Причиною стала зміна логістичної моделі клієнтів: замість концентрації товарів на одному великому об’єкті бізнес орендує додаткові приміщення та розподіляє запаси між кількома локаціями. Кожен такий майданчик потребує зв’язку, доступу до внутрішніх сервісів та інтеграції з уже наявною цифровою інфраструктурою.
Бізнес готується працювати навіть після втрати основного об’єкта
Ще одним важливим напрямом стають плани аварійного відновлення — Disaster Recovery Plan. Йдеться про заздалегідь визначений порядок дій на випадок пошкодження основних серверів, втрати доступу до даних або припинення роботи ключового об’єкта. Такий сценарій має визначати, де зберігаються резервні копії, як відновлюються системи та яким чином компанія підтримуватиме критичні процеси під час надзвичайної ситуації.
На цьому тлі учасники ІТ-ринку очікують подальшого зростання попиту на хмарну інфраструктуру. Перенесення частини сервісів у хмару дозволяє зменшити залежність від фізичного обладнання на конкретному об’єкті та спрощує відновлення доступу до корпоративних систем після пошкоджень.
Ще один напрям — децентралізація. Компанії поступово відмовляються від моделі, за якої критична інфраструктура концентрується в одному місці. Паралельно може зростати потреба в інженерному аутсорсингу. Після атаки бізнесу нерідко необхідні фахівці, здатні терміново прибути на новий чи пошкоджений майданчик, встановити обладнання, налаштувати мережу та повернути об’єкт до роботи.
За оцінкою Майстренка, зміни не обмежаться короткостроковою реакцією на нинішні ризики. Логістична інфраструктура надалі перебудовуватиметься з урахуванням безпекового чинника, а під час вибору нових майданчиків компанії дедалі більше враховуватимуть їхню вразливість до ракетних атак.
Великі оператори переходять до розподіленої логістики
Ознаки такої трансформації вже помітні у рішеннях найбільших учасників ринку. Після знищення 28 серпня роботизованого фулфілмент-центру та сортувального депо у Святопетрівському «Нова пошта» заявила про перехід до децентралізованої системи фулфілменту.
Нова модель передбачає розподіл частини складських функцій між вантажними та поштовими відділеннями в різних регіонах України. Фактично окремі точки мережі мають виконувати роль локальних складів. Такий підхід дозволяє не концентрувати значні товарні запаси та операційні процеси на одному великому майданчику.
Для ІТ-ринку це означає зміну структури попиту. Великі модернізаційні проєкти можуть відкладатися через необхідність спрямовувати ресурси на відновлення фізичної інфраструктури. Натомість зростатиме значення технологій, які допомагають компаніям швидко переносити операції між локаціями, створювати резервні канали зв’язку та підтримувати роботу розподіленої мережі об’єктів.
У результаті воєнні ризики змінюють не лише географію української логістики, а й принципи корпоративного ІТ-планування. На перший план виходять не масштаб і централізація, а стійкість, резервування та можливість оперативно відновити бізнес-процеси навіть після втрати одного з ключових майданчиків.
