Російські удари по складській та логістичній інфраструктурі створюють нові проблеми для українського продовольчого ринку. Частина підприємств втрачає запаси, обладнання та приміщення, а торговельним мережам доводиться терміново змінювати маршрути постачання. Однак навіть масштабні руйнування поки не створюють передумов для загальнонаціональної нестачі основних продуктів.
Про ситуацію розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, російські війська навмисно завдають ударів по об’єктах, які використовуються для зберігання та розподілу продовольства. На деяких із таких майданчиків масштаби втрат потужностей можуть доходити до 90%.
Водночас знищення окремих складів не означає автоматичного виникнення дефіциту на рівні всієї країни. Виробники, дистриб’ютори та торговельні мережі пристосовуються до воєнних ризиків, перерозподіляючи товарні запаси між різними об’єктами та шукаючи альтернативні способи доставки.
Постачальники перебудовують маршрути після російських атак
Нова модель роботи потребує від бізнесу додаткових ресурсів. Після пошкодження логістичного центру продукцію необхідно спрямовувати на інші склади, збільшувати відстань перевезень або організовувати тимчасове зберігання. У результаті доставка стає дорожчою, а терміни постачання можуть збільшуватися.
Саме тому наслідки атак споживачі інколи бачать безпосередньо у магазинах. На окремих торговельних точках певні позиції можуть тимчасово зникати з полиць, а звичний асортимент — скорочуватися. Такі локальні перебої, за оцінкою міністра, не свідчать про системну нестачу продовольства.
Український ринок уже має досвід роботи в умовах порушених логістичних ланцюгів. Компанії змінюють схеми розміщення запасів, використовують резервні маршрути та намагаються не концентрувати критично великі обсяги продукції в одному місці. Такі рішення ускладнюють операційну діяльність, проте допомагають підтримувати постачання після атак.
Тому головною проблемою для ринку зараз стає не фізична відсутність їжі в Україні, а зростання вартості й складності її доставки до конкретних магазинів. Ситуація також може відрізнятися залежно від регіону, пошкодженої інфраструктури та можливостей торговельної мережі швидко переорієнтувати постачання.
Бізнесу пропонують спільно розподіляти воєнні втрати
Окремим питанням залишається компенсація вартості товарів, які були знищені разом зі складами. Відносини між виробниками, постачальниками, дистриб’юторами та ритейлерами регулюються договорами, тому визначення сторони, яка має покривати збитки, може залежати від конкретних умов співпраці.
Висоцький вважає доцільним застосовувати принцип паритетного розподілу ризиків між учасниками ланцюга. При цьому йдеться не обов’язково про механічний поділ збитків навпіл. Умови можуть відрізнятися залежно від категорії продукції, маржинальності, моделі співпраці та частки прибутку кожної зі сторін.
Подібний принцип пропонується використовувати і щодо додаткових витрат, які виникають через перебудову логістики. Якщо після удару компаніям необхідно шукати нові склади, змінювати транспортні маршрути чи використовувати дорожчі способи доставки, питання фінансування таких витрат також потребує узгодження між партнерами.
Це особливо важливо для товарів із невеликою маржею, де різке збільшення логістичних витрат здатне суттєво вплинути на економіку постачання. Єдина універсальна формула для всіх категорій у таких умовах може бути неефективною, тому механізми компенсації доцільно визначати з урахуванням особливостей конкретного сегмента.
Держава готує механізми страхування воєнних ризиків
Паралельно держава працює над створенням системних інструментів страхування ризиків, пов’язаних із війною. Такий механізм у перспективі має допомогти підприємствам частково захищати інвестиції, майно та товарні запаси від фінансових наслідків російських атак.
До повноцінного запуску відповідної системи ключове навантаження залишається на самому бізнесі. Виробникам і торговельним мережам необхідно домовлятися про принципи розподілу збитків та витрат так, щоб наслідки знищення одного об’єкта не ставили під загрозу роботу всього ланцюга постачання.
Наслідки ударів по логістичній інфраструктурі українці вже спостерігали на прикладі торговельних мереж. Після атак РФ на складські об’єкти Fozzy Group у Київській області у магазинах «Сільпо» та «Фора» фіксували перебої з окремими товарами й тимчасово порожні полиці.
У «Форі» тоді повідомляли про втрату складських потужностей, частини продукції, обладнання і техніки. Через це асортимент у деяких магазинах довелося скоротити. У «Сільпо» також попереджали покупців про логістичні труднощі та поступове відновлення постачання.
Таким чином, удари РФ по продовольчій інфраструктурі залишаються серйозним ризиком для українського ритейлу та постачальників, але наразі не означають виникнення загального дефіциту їжі. Система продовжує працювати завдяки перерозподілу запасів і перебудові маршрутів. Водночас ці заходи збільшують витрати бізнесу та роблять логістику складнішою, тому питання страхування і справедливого розподілу воєнних збитків набуває дедалі більшого значення.
