На Закарпатті відновлюють землі після будівництва першої вітрової електростанції
Після будівництва першої ВЕС на Закарпатті відновили близько 80% земель. Екологи контролювали рекультивацію, щоб повернути територіям природний рослинний покрив.
Джерело: скрін з відео УК "Вітряні парки України"
Після завершення будівництва першої вітрової електростанції на Закарпатті розпочався наступний етап реалізації проєкту — рекультивація земель, які використовувалися під час виконання робіт. Уже за перший сезон більшість ділянок продемонструвала позитивний результат: рослинний покрив відновився приблизно на 80% територій, що були задіяні під будівництво.
Роботи проводилися під супроводом незалежних екологів, які контролювали весь процес — від аналізу особливостей місцевого ґрунту до підбору насіння та рекомендацій щодо відновлення природної рослинності. Основним завданням стало не просто озеленення території, а повернення ландшафту до стану, максимально наближеного до того, який існував до початку будівництва.
Екологи супроводжували рекультивацію на всіх етапах
Перша вітрова електростанція на території Закарпатської області почала виробляти електроенергію у березні 2026 року. Об’єкт розташований у Нижньоворітській громаді та реалізований компанією «Вітряні парки України». До складу електростанції увійшли 16 вітрових турбін українського виробництва компанії «Френдлі Віндтехнолоджі», а сумарна встановлена потужність комплексу становить 80,8 МВт.
Після завершення основних будівельних робіт компанія перейшла до відновлення територій, які тимчасово використовувалися для монтажу обладнання та облаштування інфраструктури. Для цього до процесу долучили незалежну екологічну групу, яка проаналізувала стан земель, оцінила особливості високогірного рельєфу та підготувала рекомендації щодо оптимального способу рекультивації.
Фахівці також визначили склад травосумішей, які найкраще відповідають природним умовам регіону та не порушують існуючу екосистему.
Для засіву використали місцеві види рослин
Під час рекультивації відновлюють верхній родючий шар ґрунту, після чого ділянки засівають рослинами, характерними саме для цієї місцевості. До складу травосуміші увійшли райграс, конюшина та різні види лугових злаків.
Такий підхід дозволяє не лише швидко закріпити ґрунт, а й уникнути поширення чужорідних рослин, які могли б змінити природний баланс екосистеми. Основна мета рекультивації полягає у тому, щоб після завершення будівництва територія максимально відповідала своєму природному вигляду.
За словами виконавця робіт компанії «Вітряні парки України» Михайла Сідака, для засіву свідомо використовували звичайні місцеві трави. Це дало змогу зберегти природний потенціал рослинності та повернути майданчикам звичний ландшафт. Уже після весняного висіву рослинний покрив відновився приблизно на чотирьох п’ятих площ, де проводилися роботи.
Повне відновлення очікують після наступного сезону
Попри позитивні результати першого року, рекультивація ще триває. Через особливості гірської місцевості процес відновлення відбувається повільніше, ніж на рівнинних територіях. Кам’янистий ґрунт, характерний для високогірних районів Закарпаття, ускладнює формування густого трав’яного покриву та потребує більше часу для природного відновлення.
Саме тому фахівці прогнозують, що суцільний зелений покрив на всіх ділянках сформується вже протягом наступного сезону. Надалі території не потребуватимуть додаткового втручання, а природні процеси забезпечать остаточне відновлення рослинності.
Таким чином, реалізація проєкту демонструє, що будівництво сучасних об’єктів відновлюваної енергетики може супроводжуватися комплексними природоохоронними заходами. Поєднання інженерних рішень із екологічним супроводом дозволяє мінімізувати вплив на довкілля та поступово повертати територіям їхній природний стан після завершення будівництва.
