Київ заклав понад 1,2 млрд грн на відновлення пошкоджених будинків
У бюджеті Києва на 2026 рік передбачили понад 1,2 млрд грн на відновлення пошкоджених будинків. У столиці постраждали 2 647 багатоповерхівок.
Джерело: відкриті джерела
Київ у 2026 році продовжить відбудовувати житлові будинки, які постраждали внаслідок російських атак. На відповідні роботи в міському бюджеті та Програмі економічного і соціального розвитку передбачили понад 1,2 млрд грн. Гроші мають піти на обстеження об’єктів, підготовку проєктної документації, реконструкцію та капітальні ремонти.
За інформацією міської влади, станом на кінець 2025 року в Києві були пошкоджені 2 647 багатоквартирних будинків. Лише протягом 2025-го до цього переліку додалися 1 470 будівель, а 78 із них отримали значні ушкодження.
Масштаб руйнувань змушує місто одночасно працювати з десятками об’єктів на різних стадіях відновлення. Десь необхідно провести технічне обстеження і визначити, чи можна безпечно експлуатувати будинок, в інших випадках уже потрібні проєкт, експертиза та повноцінні будівельні роботи.
У КМДА наголошують, що відновлення житла залишається одним із головних напрямів міської політики. Йдеться не лише про ремонт фасадів чи заміну вибитих вікон. Частина будинків потребує складного відновлення конструкцій, інженерних мереж і внутрішніх приміщень, а мешканці таких об’єктів місяцями очікують на можливість повернутися додому.
Як розподілять кошти на відновлення
Основними замовниками робіт визначені комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ» та районні державні адміністрації Києва. За офіційними даними, для КП передбачено 574,2 млн грн. Районним адміністраціям запланували 520,8 млн грн на відновлення житлових будинків і ще 106,5 млн грн на інші пошкоджені об’єкти.
Фінансування охоплює кілька послідовних етапів. Перед початком ремонту фахівці мають провести детальне інструментальне обстеження, після цього розробити проєкт, пройти експертизу та визначити підрядника. Лише після завершення цих процедур можна переходити до основної частини будівельних робіт.
Саме через це відновлення серйозно пошкодженого будинку не може розпочатися наступного дня після удару. Навіть в умовах війни замовники мають дотримуватися вимог законодавства та процедур публічних закупівель. Це збільшує час між первинним обстеженням об’єкта і виходом будівельників на майданчик.
Окремою проблемою залишається те, що під час роботи над одним будинком місто може отримати нові пошкодження після чергової російської атаки. Таким чином, перелік об’єктів постійно змінюється, а навантаження на фахівців, проєктувальників і підрядні організації зростає.
Чому відбудова будинків затягується
У КМДА називають одразу кілька причин, через які ремонти просуваються повільніше, ніж очікують мешканці. Будівельні процеси доводиться зупиняти під час повітряних тривог. На терміни також впливають обмеження електропостачання та дефіцит кваліфікованих працівників у галузі. Частина будівельників була мобілізована до Сил оборони України.
Ще один фактор — складність самих пошкоджень. Будинок, який зовні здається придатним для швидкого ремонту, після інструментального обстеження може потребувати посилення несучих конструкцій або масштабної реконструкції. Такі роботи вимагають значно більше часу й коштів, ніж звичайне відновлення фасаду чи покрівлі.
Для мешканців головним залишається питання строків повернення до квартир. Місто, зі свого боку, має балансувати між швидкістю робіт і безпекою майбутньої експлуатації будинків. Саме тому технічне обстеження та експертиза залишаються обов’язковими навіть для об’єктів, де люди прагнуть якнайшвидше повернутися до своїх домівок.
У 2026 році Київ планує продовжити вже розпочаті роботи та брати в роботу нові об’єкти. Обсяг подальших потреб залежатиме не лише від темпів ремонту, а й від безпекової ситуації в столиці, адже російські удари продовжують завдавати нових пошкоджень житловій інфраструктурі.
Для міста відбудова пошкодженого житла фактично стала постійним процесом. За кожною цифрою у звітах стоять будинки, в яких люди втратили можливість нормально жити. Саме тому ефективність використання закладених у бюджет коштів визначатиметься не кількістю запущених процедур, а тим, скільки сімей реально зможуть повернутися до безпечних і відновлених осель.
