Будівельний ринок України знову скорочується: що стримує відновлення галузі

Після поступового відновлення упродовж 2023–2025 років українська будівельна галузь знову демонструє негативну динаміку. Нові дані Державної служби статистики свідчать, що за підсумками січня–травня 2026 року виробництво будівельної продукції скоротилося на 6,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це стало першим помітним сигналом уповільнення після того, як у 2025 році ринок зріс до приблизно 6 млрд доларів.

Попри певне пожвавлення в попередні роки, будівельна сфера так і не змогла повернутися до масштабів, які існували до повномасштабної війни. Галузь продовжує працювати в умовах дефіциту фінансування, нестачі робочої сили та високих безпекових ризиків, що стримує запуск нових проєктів.

Житлове будівництво залишається найслабшою ланкою

Будівельна індустрія стала однією з найбільш постраждалих галузей української економіки після 2022 року. Якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком, загальний обсяг виконаних будівельних робіт у доларовому еквіваленті тоді скоротився майже утричі. Хоча згодом ринок почав поступово відновлюватися, позитивної динаміки виявилося недостатньо для повернення до колишніх показників.

Найбільше труднощів сьогодні переживає житловий сектор. За підсумками 2025 року саме він став найменшим сегментом будівельного ринку й досі не досяг навіть рівня 2019 року. Причина полягає насамперед у стриманій поведінці приватних інвесторів, які не готові активно вкладати кошти у придбання житла під час війни.

Про обережність девелоперів свідчить і статистика введення житла в експлуатацію. Уже кілька років поспіль площа завершених будинків перевищує площу нових об’єктів, будівництво яких лише розпочинається. Якщо до 2022 року забудовники активно запускали нові житлові комплекси, то зараз вони здебільшого завершують уже розпочаті проєкти, відкладаючи старт нових через нестабільний попит і складну економічну ситуацію.

Інфраструктурний сектор також втрачає темпи

Найстійкішим напрямом будівельної галузі тривалий час залишалися інженерні споруди. Саме цей сегмент підтримували державні замовлення, відновлення критичної інфраструктури та реалізація окремих проєктів, що фінансувалися коштом бюджету та міжнародних партнерів.

Однак останні статистичні дані демонструють, що навіть ця сфера почала втрачати темпи. За перші п’ять місяців 2026 року обсяги будівництва інженерних споруд скоротилися на 2,5%. Це різко контрастує з результатами перших чотирьох місяців року, коли сегмент ще демонстрував приріст на рівні 5,7%.

Подібна зміна свідчить про скорочення активності навіть у тих напрямах, які раніше забезпечували основний обсяг робіт для будівельних компаній.

Чому галузь знову опинилася під тиском

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює, що нинішнє падіння має одразу кілька причин. Однією з них є висока база порівняння з минулим роком, коли окремі напрями будівництва демонстрували швидке відновлення. Водночас дедалі сильніше відчувається кадровий дефіцит, спричинений мобілізацією та виїздом значної частини працівників за кордон.

Не менш важливим фактором залишаються воєнні ризики. Постійні атаки на об’єкти інфраструктури та міста збільшують вартість реалізації нових проєктів. Навіть якщо забудовники можуть оформити страхування воєнних ризиків, це суттєво підвищує кінцеву собівартість нерухомості та ускладнює залучення інвесторів.

Крім цього, цивільний інфраструктурний сектор відчуває гостру нестачу фінансування. Після завершення сезонного ремонту дорожньої мережі обсяги робіт помітно скоротилися, а нових масштабних проєктів недостатньо для підтримки галузі. Значна частина державних ресурсів спрямовується на оборонні потреби, тоді як фінансування цивільного будівництва залишається обмеженим.

Сукупність цих факторів формує складні умови для роботи девелоперських компаній. Саме тому частина українських забудовників дедалі активніше розглядає можливість реалізації проєктів за межами країни, диверсифікуючи ризики та шукаючи стабільніші ринки для інвестицій.