Український бізнес входить в осінь із новими ризиками для логістики, виробництва та торгівлі. Серія атак на промислові й складські об’єкти вже впливає на собівартість товарів, тоді як прискорення інфляції та погіршення окремих макроекономічних показників змушують компанії переглядати фінансові плани. Окремим сигналом для сфери e-commerce став конфлікт продавців із Rozetka щодо розподілу збитків, спричинених війною.
За наявними оцінками The Page, втрати харчових підприємств унаслідок атак можуть становити від 180 до 270 млрд грн, що відповідає приблизно 2–3% ВВП. Пошкодження виробництв, складів та логістичних центрів створює для компаній додаткові витрати навіть тоді, коли їхні власні активи не постраждали.
Інфляція та дорожча логістика посилюють тиск
Серед об’єктів, які зазнали руйнувань або пошкоджень, — підприємства харчової промисловості, склади дистриб’юторів та елеваторна інфраструктура. Наслідком стає скорочення доступних складських площ і підвищення попиту на вцілілі логістичні об’єкти. Для бізнесу це означає дорожчу оренду, страхування та транспортування продукції.
У серпні річна інфляція прискорилася до 8,1% після 7,7% у липні. Водночас окремі складові витрат зростають значно швидше: водопостачання подорожчало на 16,8%, послуги каналізації — на 16,7%, а пальне — на 8,1%.
Додатковим фактором стає логістика. Витрати на неї, за наведеними оцінками, збільшилися на 30–40%. Для окремих груп продовольства це може трансформуватися у підвищення кінцевих цін на 10–15%. НБУ також оцінює можливий додатковий вплив ситуації на вартість продуктів приблизно у 1,5%.
Погіршення помітне і в інших макроекономічних показниках. Оцінку зростання ВВП за другий квартал скоригували з 0,6% до 0,4% у річному вимірі. Серпневий експорт скоротився до $2,5 млрд, що на 19,4% менше порівняно з липнем. Одночасно дефіцит зовнішньої торгівлі товарами збільшився до $40 млрд.
Додаткові проблеми виникають у металургії. У серпні виробництво сталі скоротилося на 57,3%. На ситуацію вплинули обмеження морської логістики та зупинка двох великих виробників. Підприємства інших галузей також повідомляють про суттєве подорожчання операційної діяльності. Зокрема, IDS Ukraine оцінювала збільшення собівартості майже у 50% через ціни на пальне та електроенергію.
Продавці Rozetka порушили питання розподілу воєнних збитків
Для сектору електронної комерції важливою подією стала ситуація навколо продавців маркетплейсу Rozetka. Група із 44 підприємців повідомила про втрату товарів загальною вартістю близько 112 млн грн. Селери домагаються зниження платежів маркетплейсу до 50%, аргументуючи вимогу значними збитками, спричиненими воєнними обставинами.
Цей конфлікт виходить за межі відносин одного майданчика з окремими продавцями. Його результат може вплинути на практику розподілу ризиків між маркетплейсами та підприємцями, які використовують їхню інфраструктуру для продажу і зберігання продукції.
Для ринку актуальними стають питання відповідальності за товар у разі знищення складів, страхування запасів, компенсацій, комісій та можливості тимчасового перегляду фінансових умов після форс-мажорних подій. Бізнесу варто приділяти більше уваги відповідним положенням договорів, оскільки масштабні втрати можуть перетворювати юридичні формальності на критичний фінансовий фактор.
Ризики зростають і для традиційної торгівлі. Пошкодження торгових центрів, ринків та магазинів означає не лише прямі збитки. Підприємства можуть зіткнутися зі збільшенням страхових платежів, вимушеними простоями та вимогами орендарів щодо перегляду ставок.
Кадри, фінансування та енергетика залишаються зонами ризику
Ще одним викликом стає ситуація на ринку праці. Кількість застрахованих найманих працівників віком 18–22 роки за рік скоротилася на 32,9% — зі 175 130 до 117 462 осіб. Для роботодавців дефіцит кадрів означає додаткову конкуренцію за персонал, необхідність переглядати зарплати та збільшувати витрати на утримання працівників.
Водночас компаніям необхідно враховувати невизначеність навколо зовнішнього фінансування України. У ЄС тривають дискусії щодо використання доходів від заморожених російських активів та майбутніх програм допомоги. Політичні суперечки між окремими країнами можуть залишатися фактором ризику під час бюджетного планування.
На внутрішньому рівні держава посилює фінансування захисту критичної інфраструктури. На програми стійкості регіонів передбачено 67,6 млрд грн, із яких 43,7 млрд грн мають спрямувати безпосередньо на захист критичних об’єктів.
Для підприємств ключовим завданням стає диверсифікація ризиків. Великі запаси доцільно розподіляти між кількома локаціями, а в контрактах — передбачати можливість коригування вартості через подорожчання транспортування, енергії та зберігання. Не менш важливими залишаються перевірка контрагентів, страхування майна та аналіз умов співпраці з маркетплейсами.
Ситуація з продавцями Rozetka показує ще одну тенденцію: воєнні збитки дедалі частіше стають предметом переговорів між учасниками одного бізнес-ланцюга. Тому компаніям доведеться заздалегідь визначати, хто і в якому обсязі бере на себе фінансові наслідки форс-мажорних обставин.
