Державна програма «Національний кешбек» стала одним із наймасштабніших інструментів фінансової підтримки населення за останні роки. Навесні уряд значно розширив її можливості, додавши компенсацію за купівлю пального. Завдяки цьому мільйони українців отримали змогу повернути частину витрачених коштів, однак дискусія щодо реальної ефективності такого механізму лише посилилася.
Перші виплати за оновленою програмою отримали близько 4,5 млн громадян. Частина українців використовує кешбек для оплати комунальних послуг, тоді як інші активно повертають кошти після заправки автомобілів. Саме паливний напрямок став одним із найпопулярніших відразу після запуску. Матеріал підготовлено на основі відкритої інформації Міністерства економіки України.
Чому уряд вирішив компенсувати витрати на пальне
Запровадження паливного кешбеку стало відповіддю на різке подорожчання нафти на світових ринках, що відобразилося і на українських цінах. Уряд відмовився від адміністративного регулювання вартості пального, адже подібний досвід уже призводив до дефіциту на АЗС. Натомість було обрано механізм часткової компенсації витрат споживачів.
За програмою власники автомобілів могли отримати повернення частини коштів під час безготівкової оплати на автозаправних станціях, які приєдналися до державної ініціативи. Максимальний розмір компенсації залежав від виду пального: найбільший кешбек передбачили для дизеля, менший — для бензину та автогазу. Такий підхід мав допомогти зменшити фінансове навантаження на населення без скорочення акцизних надходжень, які залишаються важливим джерелом фінансування державного бюджету.
Паралельно уряд продовжив розвиток програми «Зроблено в Україні», яка працює ще з 2024 року та стимулює купівлю товарів українського виробництва. За офіційною статистикою, кількість активних користувачів уже наблизилася до п’яти мільйонів, а загальний обсяг виплат обчислюється мільярдами гривень.
Який ефект програма дала економіці
Одним із головних результатів стало збільшення кількості безготівкових платежів. Кожна така операція автоматично проходить через фіскальну систему, що сприяє детінізації ринку та збільшенню податкових надходжень. Крім того, участь у програмі стимулювала покупців частіше обирати українські товари, що позитивно вплинуло на окремі галузі виробництва.
За даними урядових структур, значна частина коштів, отриманих у межах кешбеку, спрямовується на оплату комунальних послуг. Таким чином програма виконує одразу кілька функцій: підтримує купівельну спроможність населення, забезпечує стабільні надходження підприємствам житлово-комунальної сфери та допомагає державі контролювати фінансові потоки.
До програми долучилися великі торговельні мережі, банки та сотні автозаправних станцій по всій країні. Для легального бізнесу це означає додатковий потік клієнтів, тоді як для держави — розширення прозорого сектору економіки.
Хто виграв найбільше та які ризики бачать експерти
Попри позитивні результати, програма має і своїх критиків. Економісти звертають увагу, що найбільшу вигоду від паливного кешбеку отримують водії, які регулярно купують великі обсяги пального. Водночас малі підприємства та невеликі торговельні мережі не завжди можуть виконати технічні вимоги для участі в програмі, через що залишаються поза її межами.
Окремі експерти також наголошують, що Україна імпортує переважну частину нафтопродуктів, тому бюджетні кошти фактично стимулюють споживання імпортного ресурсу. На їхню думку, у довгостроковій перспективі ефективнішими можуть бути інвестиції у розвиток власного виробництва, підтримку малого бізнесу або програми модернізації економіки.
Разом із тим представники уряду підкреслюють, що паливний кешбек із самого початку розглядався як тимчасовий інструмент реагування на різке подорожчання енергоносіїв. Подальша доля програми залежатиме від економічної ситуації, стану державних фінансів та кон’юнктури світового ринку.
Таким чином «Національний кешбек» став не лише способом підтримати громадян під час зростання цін, а й інструментом детінізації економіки та стимулювання безготівкових розрахунків. Водночас дискусія щодо балансу між соціальною допомогою, підтримкою бізнесу та ефективністю використання бюджетних коштів триває, а остаточну оцінку програми можна буде зробити лише після завершення її дії та аналізу економічних результатів.
