Українські торговельні мережі прискорюють перебудову логістики та поступово відмовляються від надмірної залежності від великих централізованих складів. Пошкодження розподільчої інфраструктури показали, наскільки вразливою може бути модель, за якої значна частина товарних потоків проходить через один великий хаб. Одним із рішень стають прямі поставки продукції від виробників і дистриб’юторів безпосередньо до магазинів.
Нова схема має допомогти мережам швидше реагувати на перебої та зберігати наповненість полиць навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти тимчасово не можуть працювати. Йдеться не про повну відмову від розподільчих центрів, а про формування більш гнучкої системи, де товарні потоки можна оперативно перенаправляти між різними маршрутами та майданчиками.
Як повідомляє «Еспресо», український ритейл розглядає децентралізацію як один із ключових способів адаптації. Частина продукції може надходити від виробників та дистриб’юторів одразу до торговельних точок, оминаючи великі логістичні центри.
Великі склади перестають бути єдиною опорою для мереж
Централізована модель роками дозволяла великим ритейлерам оптимізувати витрати, контролювати запаси та ефективно розподіляти продукцію між десятками або сотнями магазинів. Проте в умовах війни концентрація значних обсягів товару на одному об’єкті створює додатковий ризик. Втрата такого вузла може одночасно вплинути на постачання великої кількості торговельних точок.
Серпневі удари по логістичній інфраструктурі ще раз продемонстрували цю проблему. Зокрема, постраждали розподільчі потужності Fozzy Group та логістичний центр NOVUS. У магазинах окремих мереж виникали тимчасові перебої з деякими категоріями товарів, однак учасники ринку не говорили про системний дефіцит продуктів у країні. Найбільш чутливими залишаються товари з коротким терміном зберігання та продукція, для якої необхідно підтримувати холодовий ланцюг.
Відповіддю бізнесу стає розподіл запасів між кількома майданчиками. Мережі можуть використовувати регіональні склади, резервні приміщення, додатковий транспорт і альтернативні маршрути. Паралельно зростає роль постачальників, здатних доставляти продукцію безпосередньо до магазинів. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від одного центрального об’єкта та швидше відновлювати товаропотік після надзвичайних ситуацій.
Прямі поставки скорочують залежність від логістичних хабів
Практичне застосування нової моделі вже демонструють великі учасники ринку. Після пошкодження логістичної інфраструктури NOVUS активував антикризову схему, яка передбачає прямі поставки від партнерів до магазинів, використання резервних складських майданчиків та залучення додаткового транспорту. Компанія також заявила про перехід від залежності від одного великого логістичного центру до розподіленої мережі менших об’єктів.
Для постачальників така трансформація означає зміну звичних операційних процесів. Якщо раніше велика партія могла доставлятися на один склад ритейлера, а звідти розподілятися між магазинами, то тепер виробнику або дистриб’ютору доведеться працювати з більшою кількістю точок доставки. Це збільшує вимоги до транспорту, планування маршрутів, обліку залишків та координації замовлень.
Для торговельних мереж децентралізація також може бути дорожчою за традиційну централізовану модель. Потрібно утримувати резервні потужності, дублювати окремі маршрути, формувати альтернативні запаси та мати можливість швидко залучити додатковий транспорт. Водночас в умовах підвищених ризиків бізнес дедалі частіше оцінює логістику не лише через собівартість доставки, а й через здатність системи продовжувати роботу після втрати одного з її елементів.
Децентралізація може надовго змінити український ритейл
Перебудова постачання, ймовірно, не залишиться тимчасовим антикризовим заходом. Українські ритейлери та FMCG-компанії вже розподіляють товарні запаси між різними локаціями, використовують партнерські склади, прямі поставки та кросдокінг. Частина компаній також шукає можливості для географічного розосередження резервів, щоб втрата окремого об’єкта не блокувала роботу всієї мережі.
У результаті структура логістичних витрат може змінитися. У мирних умовах найбільший централізований склад часто забезпечує ефект масштабу, але зараз до критеріїв ефективності додаються стійкість, швидкість перемикання маршрутів і наявність резервних сценаріїв. Для покупця головним результатом такої трансформації має стати стабільніше постачання товарів навіть у періоди серйозних порушень логістики.
Український ритейл фактично переходить від моделі максимальної концентрації до системи, в якій ключове значення має можливість швидко замінити пошкоджений елемент. Великі розподільчі центри залишатимуться важливою частиною інфраструктури, однак поряд із ними дедалі більшу роль відіграватимуть регіональні склади, альтернативні маршрути та прямі поставки. Для ринку це означає не просто оперативну реакцію на поточні виклики, а формування нової логістичної архітектури.
