До 65-річчя київського готелю «Україна» оприлюднили архівні кадри, на яких одна з найвідоміших будівель столиці ще тільки набуває знайомих обрисів. На старих фото видно будівельний майданчик, незавершені поверхи та баштовий кран над майбутньою висоткою. Не менш цікаве й тло: центр Києва наприкінці 1950-х років помітно відрізняється від міського простору, який оточує Майдан Незалежності сьогодні.
Готель відкрили 28 вересня 1961 року, хоча тоді він називався «Москва». Над проєктом працювала група архітекторів під керівництвом Анатолія Добровольського. До авторського колективу також входили Борис Приймак, Віктор Созанський, Авраам Мілецький та Анатолій Косенко. Назву «Україна», яка використовується й нині, будівля отримала вже у 2001 році.
За шість із половиною десятиліть змінився не тільки Київ навколо висотки, а й статус самого об’єкта. У 2024 році державний комплекс виставили на приватизаційний аукціон. Торги виграло ТОВ «Ола Файн», кінцевим бенефіціаром якого є Максим Кріппа, а запропонована компанією сума становила 2,511 млрд грн. Це приблизно у 2,4 раза більше за стартові 1,047 млрд грн. Загалом за об’єкт змагалися три учасники.
Якою висотку задумували спочатку
Місце, де зараз стоїть готель «Україна», мало свою архітектурну історію ще задовго до початку його будівництва. До Другої світової війни тут розташовувався хмарочос Гінзбурга — одна з найпомітніших споруд тогочасного Києва. Будівлю було знищено під час війни, а згодом ділянка стала частиною великої повоєнної перебудови центру столиці.
Майбутню висотку почали проєктувати в час, коли для радянської архітектури були характерні масштабність і значна кількість декоративних деталей. Проте вже в середині 1950-х державний підхід до будівництва різко змінився. Після початку кампанії проти так званих архітектурних надмірностей проєкти стали спрощувати, і київська висотка не була винятком.
Початковий варіант передбачав складніше декоративне оформлення та інше завершення верхньої частини споруди. Частину цих рішень зрештою прибрали. Саме тому реалізована будівля виявилася стриманішою, ніж її ранні проєктні версії.
Архівні кадри добре показують момент, коли цей силует лише формувався. На фотографіях видно відкриті конструкції поверхів і кран, що височіє над будмайданчиком. Навколо ще немає звичного оформлення Майдану, а сама площа виглядає значно просторішою та зовсім інакше організованою.
Як змінювався простір навколо готелю
Історію будівлі важко відокремити від історії центральної площі Києва. Коли висотку відкрили у 1961 році, площа мала ім’я Калініна. У 1977 році її перейменували на площу Жовтневої революції, а сучасну назву — Майдан Незалежності — вона отримала у 1991 році.
Серйозна реконструкція центрального простору відбулася у 2001-му. Тоді з’явився Монумент Незалежності, змінилося оформлення площі та її пішохідної частини. Того ж року колишня «Москва» стала «Україною».
Розташування на схилі над Майданом зробило будівлю помітною з багатьох точок центру. При цьому висотка не просто спостерігала за тим, як перебудовувалася площа. Згодом вона сама стала частиною подій, які відбувалися тут.
Під час Помаранчевої революції центральна площа під її вікнами була місцем масових протестів. Ще драматичнішу роль будівля відіграла під час Революції Гідності. У лютому 2014 року в приміщеннях готелю надавали допомогу пораненим. Тут також перебували українські та іноземні журналісти, які висвітлювали події на Майдані.
У 2024 році будівля отримала приватного власника
Після десятиліть у державній власності комплекс включили до великої приватизації. Аукціон відбувся 18 вересня 2024 року. Стартова ціна становила трохи більше 1,047 млрд грн, однак у ході торгів вона зросла до 2,511 млрд грн.
Переможцем стало ТОВ «Ола Файн». Після завершення передбачених процедур 5 листопада 2024 року уклали договір купівлі-продажу, а в грудні сторони підписали акт приймання-передачі. За даними Фонду державного майна, загальна ціна придбання з урахуванням ПДВ становила понад 3,014 млрд грн.
Продаж став ще однією помітною датою в довгій біографії споруди. За цей час вона встигла змінити назву, пережити кілька перебудов центральної площі, стати свідком протестів і революцій та перейти з державної у приватну власність.
Старі фото показали інший Київ
Саме тому архівні знімки до 65-річчя цікаві не тільки історією окремої будівлі. На них зберігся Київ, якого вже немає: з іншою забудовою, транспортом, плануванням площі та ще незавершеною висоткою над центром міста.
Особливо незвично виглядає знайомий силует без завершених фасадів. Сьогодні важко уявити панораму Майдану без цієї споруди, тоді як на фотографіях кінця 1950-х вона лише піднімається над будівельним майданчиком.
За десятиліття навколишній простір перебудовували неодноразово, однак сама висотка продовжує визначати панораму цієї частини Києва. І архівні кадри добре нагадують: те, що сьогодні сприймається як звична частина міста, колись починалося з бетонного каркаса, будівельної техніки та крана над центральною площею.
